Світлана Весна Мій
рідний край
Учень: Наша земля –
Україна. Це місце,де ми народилися,де ми живемо,де ми вперше почули мамину
пісню і мудре батьківське слово, тут поховані наші предки. Батьківський край –
найрідніший,найдорожчий,святий і зветься – Батьківщина.
Батьківщино,Вітчизно,країно моя!
Де б в житті я не був,
Ти завжди біля мене, зі
мною.
Ти – сонце барвисте, це
ліс, це поля.
Я пишаюсь твоєю красою!
Ти – вишневий садок,
Біля хати червона
калинв.
ти – спів солов’я навесні у гаю.
Ти – це пам’ять віків, Батьківщино
моя, Україно!
І пісні твої линуть з
душі.
Я – твій син, твій
нащадок,народ,
Який прагне до волі.
І тривожні часи не зламають ніколи його.
Ти – моя колискова,ти –
ненька моя, Україно.
Ти залишишся в серці
моїм назавжди.
Відео Я-Україна
Україна…Скільки в цьому слові
любові,тепла,ніжності. Україна – це безкраї простори,мальовнича природа, це
золоті ниви пшениці, це ліси, моря та ріки. Україна – це квітучі сади, стежина
до хати, шепіт вітру і шелест дощу, це спів птахів і рожева мальва під вікном.
Україна – це росяні світанки, це зоряне небо. Краса цього краю
вражає,захоплює,чарує.
Моя
Батьківщина — це вишеньки цвіт
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина — це мрії політ,
Це рідна моя Україна!
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина — це мрії політ,
Це рідна моя Україна!
Моя Батьківщина — це наша сім’я,
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.
Моя Батьківщина — це злагода й
мир
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
Моя Батьківщина — ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.
Історія народу, як життя людини,
має героїчні й трагічні, щасливі й
нещасливі сторінки. Багато випробувань випало на долю нашого народу.
Русь-Україна – це наша споконвічна прадідівська земля. Вона відома світові рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею,
чесною воєнною звитягою в обороні своїх прав і милосердям до скривджених.
Проте сусідні держави завжди зазіхали
на наші багатства, йшли війною, грабували й віками тримали в ярмі. Віками наш волелюбний
народ боровся з татарськими ордами,
турецькими яничарами, польськими феодалами російськими царями.
Історія була жорстокою з Україною. Протягом
багатьох століть український народ не раз підіймався на боротьбу з
поневолювачами. Море крові пролили наші предки, щоб повернути втрачену
державність і невмирущу славу Київської Русі.
Україно
моя!
Ти не символ, а доля.
Доля надто гірка, доля дуже солодка.
Смерть Івана Сірка,
Каземат Полуботка,
Соловки і поразка Мазепи,
І козацькі хрести
На могилах в степу,
І стрілецькі тіла
Біля Бродів у полі,
І вояки УПА,
Що померли за волю.
Берестечко, Базар,
Бережани і Крути - все це доля твоя -
Нам цього не забути.
Через тюрми ГУЛАГУ
На кривавій Голгофі
Пролягав хресний шлях
Молодих патріотів.
Україно моя,
Ти не символ, а доля.
Ти не символ, а доля.
Доля надто гірка, доля дуже солодка.
Смерть Івана Сірка,
Каземат Полуботка,
Соловки і поразка Мазепи,
І козацькі хрести
На могилах в степу,
І стрілецькі тіла
Біля Бродів у полі,
І вояки УПА,
Що померли за волю.
Берестечко, Базар,
Бережани і Крути - все це доля твоя -
Нам цього не забути.
Через тюрми ГУЛАГУ
На кривавій Голгофі
Пролягав хресний шлях
Молодих патріотів.
Україно моя,
Ти не символ, а доля.
Тисячі синів і дочок віддали життя за те, щоб Україна була
вільною. Тисячі борців за свободу йшли тернистими шляхами до перемоги. Повільно
прокидався народний дух. Його не змогли знищити ні рабство,ні грати. Україна
розірвала вікові узи неволі, мужньо витримала голодомори, війни і вийшла на
шлях оновлення.24 серпня 1991року була проголошена незалежність нашої Вітчизни.
Ми йшли до тебе, незалежність,
Через віки, через роки!
Цей шлях пролили й застелили
Дочок й синів кров і кістки.
Не вправі ми забути подвиг
Тих бурних літ -
Жовті Води, Корсунь, Крути,
їх окропив нації цвіт.
Кращі з кращих за свободу
Сміливо стали без вагань,
За долю усього народу
В години визвольних змагань.
В наших серцях і в нашій крові
Дух, що його зродив Тарас,
Вічно живе і закликає
До боротьби і праці нас.
Хто каже, що ми незалежність
Без краплі крові здобули,
Той гнівить Бога, зневажає тих,
Хто за неї полягли.
Через віки, через роки!
Цей шлях пролили й застелили
Дочок й синів кров і кістки.
Не вправі ми забути подвиг
Тих бурних літ -
Жовті Води, Корсунь, Крути,
їх окропив нації цвіт.
Кращі з кращих за свободу
Сміливо стали без вагань,
За долю усього народу
В години визвольних змагань.
В наших серцях і в нашій крові
Дух, що його зродив Тарас,
Вічно живе і закликає
До боротьби і праці нас.
Хто каже, що ми незалежність
Без краплі крові здобули,
Той гнівить Бога, зневажає тих,
Хто за неї полягли.
Якби всі Герої встали
Якби наші предки встали
–борці за свободу,
То б побачили вони
знущання з народу.
Якби й ти, Тарасе,
встав, глянув на вкраїну,
Ти б побачив на Майдані
в мирний час руїну:
Чорні пагорби, щити, барикади й
шини,
Чорна земленька свята,чорні кругом
стіни.
Усе чорне там кругом, аж кров стигне
в жилах,
Тільки квіти та свічки яркі на тих
схилах…
Обстріляне, обгорене,
кулями покрите
Твоє серце, Україно,
сльозами омите.
Якби всі герої встали…
Майдане, Майдане,
Що зробили із тобою нелюди-тирани?
Відео Це наша революція
Кривава субота
Знов революція іде,
Де київські майдани…
Нагайками всіх «
Беркут» б’є,
Знущаються тирани!
Пролита кров…
Бо дав наказ Диктатор рано
вранці:
-
Геть
зборище народних мас,
Провчить,
як слід, повстанців!
Народ в Європі прагне
жить,
А він продавсь Росії…
Сам підписав собі
вердикт,
Всі зрадив наші мрії.
Трубім у ріг, трубім у ріг,
Багато нас… Ми- сила!
Скарать усіх, скарать усіх
За злочин і насилля!
-Геть банду ! Геть!..-
луна майдан,
Всіх на підсудну лаву…
В Європі жить… Чи знає
Ян…?..
Є в українців право!!!
майдан Патріотична пісня
«Війна… чужа, неждана,
непотрібна
Геройство. Біль. Дочасна сивина.
Прокляття чаша випита до дна.
Геройство. Біль. Дочасна сивина.
Прокляття чаша випита до дна.
Пам’ятаймо, друзі, цих
людей довіку,
Тих, хто повернувся і поліг в боях.
І вклонімось низько до землі їм,
Квітами устелим їх тернистий шлях
Тих, хто повернувся і поліг в боях.
І вклонімось низько до землі їм,
Квітами устелим їх тернистий шлях
Війна.Війна.Війна
відео Лист до
коханої
Автор? Старенька мати йде до свого
сина,
Гранітні
плити плачуть під ногами,
Стукоче
серце в грудях, ниє спина:
мати: -Синочку,
рідний, йди в обійми мами.
автор: Тече
сльоза і падає на плечі,
Зі стели очі
дивляться хлопчачі.
Їм тільки жити, жити
і творити,
Вони ж навіки
залишаться дитячі.
Стоїть старенька й
плаче. Ні, ридає…
Перед очима в неї
похоронка,
І бій, що котрий
день вже не згасає,
І у землі
пекуча та воронка.
мати: Синочку,
рідний, чуєш як курличуть
У синім небі сумно
журавлі?
Вони ж тебе до себе, сину,
кличуть,
А ти лежиш в холодній
цій землі.
син:-Я
чую, мамо, чую, як співають
Мені
над Україною пісні.
Ти
не журись, я крила розпростаю
І
прилечу до тебе уві сні.
Вкраїнським
рушником зітру сльозинку
І
поцілую в сивеє чоло.
мати:- О,
синку рідний, мій єдиний сину,
Як хороше б мені тоді б було!
автоп: Стоїть
старенька мати на могилі,
І
навіть квіти плачуть мовчазні.
Від
сина погляд відвести не в силі,
А
син довічно житиме у сні.
Вічним
сном воїн спить,
Спить герой у землі.
Спить солдат у землі
Він лиш двадцять прожив,
Він страждав і любив,
І життя цінував.
Спить герой у землі.
Спить солдат у землі
Він лиш двадцять прожив,
Він страждав і любив,
І життя цінував.
Інсценізація вірша „Сон матері"
Ведучий I: Приснилось матері, що ожили солдати,
Які стоять одягнені в граніт,
Приснилось матері, що йде один до хати -
і раптом зупинивсь біля воріт.
Мати: Чого не йдеш, чого стоїш, мій синку?
Чи мало настоявся край путі?
Вже скільки літ стоїш без відпочинку.
Вже стільки літ чекаю в самоті.
Ведучий ІI: Приснилось матері, що привела в оселю,
Він автомат поставив у куток,
І, мовчки скинувши запилену шинелю,
Узяв у руки скрипку і смичок.
Устами струн почав розповідати,
Як він ішов додому крізь грозу,
А в тихім сні, у сні ридала мати
І витирала радості сльозу.
Мати : Чи це омана? Й самі побігли ноги
О, де мій син? І впала край воріт,
А вдалині, де сходяться дороги,
Стояв солдат, одягнений в граніт.
Ведучий I: Приснилось матері, що ожили солдати,
Які стоять одягнені в граніт,
Приснилось матері, що йде один до хати -
і раптом зупинивсь біля воріт.
Мати: Чого не йдеш, чого стоїш, мій синку?
Чи мало настоявся край путі?
Вже скільки літ стоїш без відпочинку.
Вже стільки літ чекаю в самоті.
Ведучий ІI: Приснилось матері, що привела в оселю,
Він автомат поставив у куток,
І, мовчки скинувши запилену шинелю,
Узяв у руки скрипку і смичок.
Устами струн почав розповідати,
Як він ішов додому крізь грозу,
А в тихім сні, у сні ридала мати
І витирала радості сльозу.
Мати : Чи це омана? Й самі побігли ноги
О, де мій син? І впала край воріт,
А вдалині, де сходяться дороги,
Стояв солдат, одягнений в граніт.
Пісня Вбережу
Поставте скибку хліба на стакан
І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Донбас,
Чиї він душі зранив і скалічив.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих своїх синів, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.(ставить стакан з хлібом)
І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Донбас,
Чиї він душі зранив і скалічив.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих своїх синів, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.(ставить стакан з хлібом)
Хвилина мовчання, хвилина мовчання.
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання – у ній наша любов і гроза.
Як подвиг полеглих,
Священна хвилина мовчання.(запалює свічку)
Вчитель: Схилимо голову перед
світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя. Вшануємо їх
хвилиною мовчання. (Хвилина
мочання)
Відео В пам'ять Майдану
Всі на світі чесні люди -
І дорослі, і малі -
Хочуть миру скрізь і всюди,
Хочуть миру на землі.
Нам не треба воювати,
Ми - вкраїнські трударі.
Нам творити, працювати,
Жити в щасті і добрі.
Кожен з нас у ріднім краї
Владно голос підніма,
Людям миру ми бажаєм
Між державами всіма!
І дорослі, і малі -
Хочуть миру скрізь і всюди,
Хочуть миру на землі.
Нам не треба воювати,
Ми - вкраїнські трударі.
Нам творити, працювати,
Жити в щасті і добрі.
Кожен з нас у ріднім краї
Владно голос підніма,
Людям миру ми бажаєм
Між державами всіма!
Об’єднаймось,брати мої,
З Заходу до Сходу,
Щоб ніхто не зміг
забрати
Та й нашу свободу.
Любім свою рідну землю
З Львова до Херсона
І нехай по всій Вкраїні
Лине рідна мова.
Об’єднаймось,брати мої,
Щоб не
було гірше.
Усі
труднощі здолаєм
Разом
веселіше.
Як
єднають свої води
Ріки в Чорнім морі.
Тож
нехай думки всі наші
Про
одне говорять.
Об’єднаймось,любі браття,
Ми-одна родина.
Сивий Дніпро-рідний
батько,
Мати-Україна!
Та згадаймо заповіти
Славного Тараса
Його пісні,його вірші-
Це все гордість
наша.
Вчитель:Україна! Країна хвилюючої краси, радості й печалі,
розкішний вінок із рути і барвінку,чорнобривців і калини. Це історія мужнього
народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в
степу обеліски, могили й пам’ятники та прекрасна народна пісня. Тому найдорожче
в нашому серці, найсвятіше почуття – любов до неньки-України!
Любіть Україну, як матір любіть!
Чи в радості то, чи у горі.
У бій вирішальний за неї ідіть!
Бо зрадник панує на крові.
Вставайте з колін та кайдани порвіть,
Врятуйте від смерті Державу.
Вона незабаром віддячить в ту мить,
Як тільки звільниться від клану.
Усуньте від влади панів і катів,
Бандитів, запроданців клятих,
Продажних ментів, суддів та крадіїв,
Нацистів кремлівських завзятих.
Країна рідненька, ще трохи – терпи,
Невдовзі твоя Перемога.
У бій йдуть сьогодні одні козаки,
Вони немов воїни Бога.
За Неньку встає України народ,
Та іншого шляху немає.
В набат знову б’є захисник-патріот,
Людей він у бій піднімає.
пісня «Я люблю»
Не посміє ніхто нас поставити знов на коліна,
Лиш вселенська любов — наша віра і наша мета.
Одинадцята заповідь — вільна в віках Україна,
Боже сяйво блакиті і мова ланів золота.
В. Романюк
Чи в радості то, чи у горі.
У бій вирішальний за неї ідіть!
Бо зрадник панує на крові.
Вставайте з колін та кайдани порвіть,
Врятуйте від смерті Державу.
Вона незабаром віддячить в ту мить,
Як тільки звільниться від клану.
Усуньте від влади панів і катів,
Бандитів, запроданців клятих,
Продажних ментів, суддів та крадіїв,
Нацистів кремлівських завзятих.
Країна рідненька, ще трохи – терпи,
Невдовзі твоя Перемога.
У бій йдуть сьогодні одні козаки,
Вони немов воїни Бога.
За Неньку встає України народ,
Та іншого шляху немає.
В набат знову б’є захисник-патріот,
Людей він у бій піднімає.
пісня «Я люблю»
Не посміє ніхто нас поставити знов на коліна,
Лиш вселенська любов — наша віра і наша мета.
Одинадцята заповідь — вільна в віках Україна,
Боже сяйво блакиті і мова ланів золота.
В. Романюк
Родина Май Пісня про Україну
Я хочу сказати простими
словами,
Про те, що турбує мене
вечорами,
Про те , як в думках я
малюю картину,
Якою я бачу свою
Україну!
В моїй Україні ніхто не
стріляє,
Ніхто не калічить,
ніхто не вбиває!
В моїй Україні ніхто не
воює!
Своє і чуже життя кожен
цінує!
В моєї країни чудові
сусіди,
Запрошують в гості і я
до них їду.
Сусіди і самі в нас
часто бувають.
Не брешуть, не крадуть,
ніде не блукають!
В моїй Україні є чесная
влада,
Про неї в народі
складають балади.
Працює й працює, з
ранку до ночі,
Щоб людям відкрито
дивитись у очі.
В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу,
І молодь моя не п'є і
не курить,
Займається спортом,
співати так любить!
В моїй Україні чемні
дівчата!
А хлопці вміють їх щиро
кохати!
Навчаються жити,
читають книжки,
І горді від того наші батьки!
В моїй Україні немає кордонів!
І море, і сонце, Дніпро, терикони,
Карпати зимою в
засніжених шапках,-
Моя Україна!
Люблю її! Крапка!
Україна
патріотична пісня
Вчитель:
Щасливі ми,що народилися і живемо на та цій чудовій,мальовничій землі –
у нашій славній Україні. Тут жили наші предки, живуть батьки, тут корінь
українського народу,що сягає сивої давнини. І де б ми не були,скрізь відчуваємо
поклик рідної землі,хвилюємося аж до сліз,зачувши рідне слово.
Ми повинні завжди пам’ятати,
що сила і міць українського народу в
наших глибинних іменних коріннях. Не цурайтеся свого роду і свого народу,
любіть свій край, бо ви – сини і дочки нашої славної України, і вона, як мати,
кличе нас до себе.
Учень: Вставай,Україно,вставай,рідна
Ненько,
І волю свою не проспи!
Бо рвуть Твоє
тіло,голубко Біленька,
Московські
кати-яструби!..
Вставай,Україно,вставай,не барися,
Бо кров вже тече із
грудей!
Вставай,Україно, і
твердо борися
За гідне майбутнє
дітей!
Вставай,Україно,від
краю до краю,
Бо серце твоє у вогні!
Вставай,Україно, жени
катів з краю!
Народ тут господар на
своїй землі!
Не спи мря рідна
земля
Соборна Україна
Я вірю, що і через
тисяч літ
Моя Вкраїна буде!
Молітесь всі, всі
Господа моліть,
Я вас благаю, люди!
Без неї б світ не зміг
проіснувати,
Без Лесі Українки,
Без Кобзаря й Франка, що
пломенять
Безмертям чудо- зірки.
Й без Володимира, що
князював
Вкраїна б не розквітла.
Він хрещення Русі народу дав,
Вів з темряви до
світла!
Без України згасне світу
шлях
До щастя на планеті,
Й не кружлятиме свята
земля
У зоряному леті!
Та ні, Вітчизна наша не
помре,
Соборна Україна!
Її ніяка сила не зітре,
Вона в Європу лине!
Україно моя рідна,мила,
Квітуча,вродлива!
Чом ти маєш таку долю
Гірку,нещасливу?
Просим,молим Божу Матір:
Пречиста Маріє,
Зішли щастя,даруй волю
Рідній Україні.
Боже! Спаси Україну,
Від ворогів захисти,
Рідну, святу, солов’їну
В імення святої мети.
Несімо злагоду у наші лави,
Будуймо храм духовності святий.
Працюймо для великої держави,
Щоб діти й онуки гідно жили в ній.
Боже! Не дай, щоб зів’яли
Грона калинових літ,
Віру на хрест розіп’яли
Недруги й зболений
світ.
Боже! Єдиний і правий,
Престолом Своїм осіни,
Молимось, Боже Ласкавий,
Нам Україну спаси.
І світ ясний,
невечірній,
«Тихо засіяє,
Обніміться ж брати мої,
Молю вас, благаю».
Лети моє слово попід небесами
До вкраїнських промовляй сердець,
Хай же буде наша воля з нами,
А ворожим намірам кінець.
Молимось за нашу Україну і благаємо:
храни нас, Боже, в цей тяжкий час, не дай нам впасти духом, а бути мужніми.
Даруй нам світло прозріння, добру волю, яку заслуговує наш народ. Дай, Боже, нашим дітям світле
майбутнє!
Вілео Караоке
милитва за Україну
Сонце волі
Люди добрі, я вас
поважаю
За терпіння, за ваші
жалі.
Знаю, більшого щастя
немає,
Як жити разом на рідній
землі.
Мужні ви і розумні, і щирі,
Мудрість вивела вас у світи.
Ви достойні, щоб жити у мирі,
Йти до правди, до щастя-мети.
Рвуться правити нами
заброди,
Рветься знов »старший
брат» до керма,
Та ми йдем, бо нас
кличуть народи,-
Європейська братерська
сім’я!
Не здолає нас тьма
проклятуща ,
Не понищить усіх нас
наган…
Разом ми – сила правди
цілюща,
З нами Бог, з нами нині
Майдан!
У Європі нам жить Богом
дано,
Боже, наші молитви
прийми!..
Гетьте з рідного краю,
тирани,
Досить бути рабами
Москви!
Волі Сонце зійде нам
ласкаве,
Його промені зайд
спопелять..,
Що несуть нам ужинок
кривавий,
Гетьте, банди,
беркутівська рать!
Вірю, люди, у шлях ваш
відвертий,
у шлях визвольних ваших
змагань…
Я не мислю життя на
планеті
Без людських за свободу
страждань
Вчитель: Бажаю
кожному з вас стати борцем за відродження рідної історії, мови, культури.
Любіть Україну, шануйте її народ. І себе. Хай кожен з вас добрим ділом
стверджує, що нашому роду – нема переводу. Будьте гідними називатися
Українцями!
Щоб ти
був щасливий, — тобі заповім:
Люби Батьківщину всім серцем своїм!
Найбільше у світі люби ти її!
Є інші держави, є інші краї —
А рідна Вітчизна у світі одна,
Для тебе, мій друже, як мати, вона.
Люби Батьківщину всім серцем своїм!
Найбільше у світі люби ти її!
Є інші держави, є інші краї —
А рідна Вітчизна у світі одна,
Для тебе, мій друже, як мати, вона.
Андрій
Ліпінський Розцвіла Україна
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.