Передаймо нащадкам  наш скарб-українську мову

       (сценарій свята до Міжнародного дня рідної мови)

Мета: сприяти усвідомленню учнями значення рідної мови;виховувати прагнення передати нащадкам наш скарб-рідну мову.

                      Звучить пісня українською мовою

Вед. Шановні батьки,вчителі,діти,гості.Сьогодні ми зібралися провести свято рідної мови,для кожного народу дорога його мова,а нам,українцям,найближча до серця-українська.

Уч. Ой,яка чудова українська мова!

      Де береться все це,звідкіля і як?

      Є в ній ліс,сісочок,пуща,гай,діброва,

      Є іще й байрак.

       І така ж розкішна і гнучка як мрія…

                             Уч.Є у ній хурделиця,віхола,завія,

                                    Завірюха,хуртовина,хуга,заметіль.

                                    Та не в тому справа,що така багата.

                                     Помагало слово нам у боротьбі,

                                      Кликало на битву проти супостата,

                                    То звучало сміхом на полях плаката,

                                    І за все це,мово,дякуєм тобі.

Вед.Мова…А що таке мова?Народ говорить,що слово до слова-зложиться мова,а Т.Г.Шевченко ось як про неї каже:

                              «Ну що б,здавалося,слова…

                                 Слдова та голос-більш нічого.

                                 А серце б’ється-ожива,

                                 Як їх почує!..»

Уч. Мово моя українська,

Батьківська,материнська,

Я знаю тебе не вивчену-                                                               

Просту,домашню,звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

                     Уч.Ти у мене із кореня,

                           Полем мені наговорена,

                          Дзвоном коси прокована,

                           В чистій воді смакована,

                           Болем очей продивлена,

                          Смутком багать продимлена.

Уч.З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону залишена

В серці моїм,ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

                                                           

                                                         Уч.Яка ж багата рідна мова!

                      Увесь чарівний світ у ній!

                      Вона барвиста і чудова,

                      І нищити її не смій!

Уч.Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

                Уч.В ній стільки слів,що й не збагнути!

                      І приказок,і порівнянь.

                      А мову знаючи,здобути

                     Ти зможеш просто безліч знань.

Уч.То ж мову вчи і прислухайся

До того,як вона звучить

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

                     Уч.Вона ж у нас така багата,

                          Така чарівна,як весна!

                          І нею можна все сказати

                           І найрідніша нам вона.

Вед.Із святом вас,шановні добродії,із святом вас,шанувальники рідного слова!

         Мова-то цілюще джерело,і хто не припаде до нього вустами,той сам всихає від спраги.

         Століттями мова народу була тією повноводною річкою,яку ми називаємо поезією.Поетична грань живе в слові,і слово немислиме без неї,як немислима річка без води.

Вед.Рідна мова!Запашна,співуча,гнучка,милозвучна,сповнена музики і квіткових пахощів,вона встала з колін,як піднялася наша Україна.

     Проголошення незалежності дало право посісти українській культурі належне їй місце.24серпня ми відзначаємо річницю незалежності України.А основою,джерелом культури,є материнська мова.

Уч.Скількох чудових,талановитих письменників,поетів,що писали рідною мовою,дала ненька-

Україна.Це-Іван Котляревський,Григорій Сковорода,Михайло Коцюбинський,Панас Мирний,Марко Вовчок,Леся Українка та багато інших.

      А який тонкий та дотепний український гумор!Ось хоча б гуморескиПавла Глазового.Одна з них так і називається «Найкраща мова».

                Читець.Йде синочок до школи вперше

                              Пита батька мати:

                              -Якій мові ми синочка

                              Будемо навчати?

                               Українській чи російській?

                              Обидві ж хороші.

                             -Хай вивчає ту,якою

                             Печатають гроші.

Вед.Дорогі діти,українську мову,літературу треба добре знати,щоб не було вам так,як оцій дівуль ці,про яку вам зараз розкажемо.Гумореска називається «Гаряча філософія»

Читець.Не боялася дівулька

Ні лайки,ні бійки.

Закінчила школу на нещасні «трійки»,

Але в мами є знайомий

В університеті

-Будеш ти на філософськім

Вчитись факультеті.

Та явившись на екзамен,

Ляпнула дівулька,

Що жив колись на Вкраїні

Філософ Каструля.

І сказав екзаменатор,

Вставши із-за столу:

-Я вам радив би вступати

В кулінарну школу.

І закінчила дівулька

Курси кулінарні

І на кухні порядкує

Рукою твердою,

І не плутає Каструлю

Зі Сковородою.

                 Вед.А буває ще й таке.

                                                    Читець.Кухлик

                                          Дід приїхав із села,ходить по столиці.

                                          Має гроші-не мина жодної крамниці.

   Попрохав він:

  -Покажіть

   Кухлик той,що скраю.

Продавщиця:-Што?Чєво?Я не понімаю.

-Кухлик,люба,покажіть,

Той,що збоку смужка.

-Да какой же кухлик здєсь,

Єслі єто кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

-На Вкраїні живете й не знаєте мови.

Продавщиця теж була гостра та бідова:

-У мєня єсть свій язик,

Ні к чєму мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

Цим пишатися не слід

Бо якраз така біда в моєї корови;

Має,бідна,язика і не знає мови.

                               Звучить   «Коломийка»

Україно,земле вільна,сонячна й багата,

Ти усім своїм народам,наче рідна мати.

Цвіте,цвіте черемшина,цвіте,розцвітає,

Рідний край наш-Україна,ми її кохаєм!

Наша мова українська мила,барвінкова,

Наче пісня материнська,ніжна і чудова.

Виспівує соловейко в лузі,на калині,

Дай же,Боже,щастя й долі нашій Україна.

                                       Турок

Збирається мій знайомий в далеку мандрівку.

Придбав собі в Туреччину на тиждень путівку.

Костюм справив елегантний,вчит турецьку мову.

Уже знає,як звуть турки свиню чи корову.

Як спитати в магазині,почім у них шуби,

Де купити можна пасту,щоб почистить зуби.

Голова гуде у нього від отих уроків.

Він,до речі,в Україні живе тридцять років.

Ходить всюди,як хазяїн,аж дверима гурка,

А ось мову українську знає гірше турка.

Вед.А яка чудова,мелодійна українська пісня!На Україні кажуть: «З піснею дружити-в навчанні та роботі не тужити»

                         Пісня «Мова материнська»

Читець.Щира втіхо,рідна мово,

Краю отчого окраса-

Є в тобі вогонь Тараса.

Щира втіхо,рідна мово!

Всі ми любим нашу мову,

Наче пісню вечорову,

І служити будем їй

Нашій мові дорогій.

                     Вед.Хай лунає мова в світі,

                              Повна сили і тепла.

                              Не цурайтесь мови,діти,

                              Не замульте джерела!

Вед.Бо прийдете до криниці

Спрагу серця вгамувати..

Ми без мови-не вкраїнці,

Рідну мову треба знать!

                  Читець.Залюбки,охоче

                                Рідну мову вчу,

                                З друзями на вигін

                                Гратись не лечу.

                                Батько мені каже:

                                 З книжкою дружити,

                              Рідну мову,синку,

                             Завжди бережи.

                            Мову ту,що люди

                              Рідною зовуть.

                             Ти ніде й ніколи,

                             Синку,не забудь.

                            Рідне слово-пісню

                             Завжди серцем чуй,

                             Як Вітчизну й матір

                             Їх люби,шануй.

Уч.Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки,у гори крутої,

В потічка зеленого,що постане річкою,

В пагінця зеленого ,що росте смерічкою.

                     Уч.В кореневищі пружному ниви колоскової,

                            В леготі шовковому пісні колискової,

                           Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

                          Щоб раділа з мене Україна-мати.

Читець.Боже,Отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну,нашу власну.

                                                                               Читець.Тою мовою,співала

                                                                                              Нам маленьким наша мати,

                                        Тою мовою навчала

                                       Тебе,Боже,прославляти.

Читець.Тою мовою ми можем

Величатись перед світом,

 Бо між мовами ця мова,

  Мов троянда поміж цвітом.

Вед.За препишні тії скарби,

Що в тій рідній мові сриті

Зволь від нас,Могутній Творче,

Вдяку щирую прийняти.

                    Вед.І прийми сердечну просьбу,

                            Що до тебе шлемо,Боже:

                             Хай ніхто вже тої мови

                            Відібрати в нас не зможе.

Уч. Дай нам силу,дай відвагу

Рідну мову боронити,

Щоб завжди та гомоніла

Вільно:в хаті,в церкві,в школі.

                             Уч.Дай діждати пошанівку

                                  Рідного святого слова,

                                 Щоб цвіла на славу Божу

                        Всі: Наша українська мова!

Вед.Україна та її культура святкують відродження.Тож побажаймо всім українцям,що свято бережуть українське слово-щастя,натхнення,добра,миру та світлого майбутнього…