Розкажи мені – і я забуду.
Покажи мені – і я зрозумію.
Примусь мене
зробити – і я навчуся!
Конфуцій
Важливим аспектом, що
визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його
вплив на соціальні та суспільні відносини.
ХХІ століття – це час визначення стратегічних
орієнтирів, народження нової якості життя. Сучасні суспільно-економічні
відносини змушують людину виявляти
активну життєтворчість, мобільність, самостійність.
Сьогодні йдеться про формування людини, здатної приймати відповідальні рішення,
критично мислити, самореалізуватися – одним словом, творчої, компетентної
особистості.
У філософській, педагогічній та психологічній літературі приділяється
багато уваги визначенню поняття творчої особистості(В.І.Андрєєв, Д.Б.Богоявленська,
С.О.Сисоєва та ін.)
Творча особистість – це індивід, який має високий рівень знань,
відзначається прагненням до нового, невідомого.
Нині суспільству потрібна інтелектуально соціально компетентна особистість,
здатна самокритично мислити, творчо діяти, застосовувати набуті знання в
нестандартних ситуаціях, неординарно розв’язувати проблеми, створювати нове.
Життєва компетентність учня – це запорука його успішного входження в систему
соціальних, економічних, політичних та культурних відносин.
Для формування такої особистості треба використовувати у шкільному
навчально-виховному процесі інноваційні
методи і прийоми навчання, особливі завдання і вправи, які спонукали б
школярів до творчої діяльності. Лише в процесі спільної роботи над осмисленням
ситуації чи проблеми можна отримати якісно новий результат зростання
особистості, який ґрунтується не на примусі, а на свободі вибору.
Тому проблемною темою я
й обрала використання інноваційних технологій
на уроках української мови та літератури як засіб формування
комунікативної компетентності учнів.
Моє завдання як і кожного
учителя-словесника, - навчити пізнавати, діяти, жити в ладу із самим собою,
розвинути бажання досліджувати і, врешті-решт, навчити вчитися.
Нові
інформаційні технології навчання - це сукупність методології та
технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних
навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують
інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з
форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.
Комп’ютерні
технології, увібравши в себе елементи різних методик
(особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання) надають кожному учневі, спираючись на його
інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість
самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні
умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.
Комп’ютерні засоби навчання:
Електронний підручник
Статистичні таблиці
Динамічні таблиці
Літературні портрети
Тестові завдання
Диктанти
Медіа-твори
Віртуальні екскурсії
Дидактичні можливості
комп’ютерних технологій
Джерело полісенсорної
інформації
Диференційовано
організовують навчальний процес
Контролюють ступінь
засвоєння інформації
Регулюють темп
вивчення навчального предмета
Попереджають помилки
Дають необхідні
коментарі, пояснення
Забезпечують
зворотний зв'язок
Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки
розвитку самостійності, творчих
здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання
освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує
активізацію діяльності викладачі та учнів на уроці, сприяє здійсненню
диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або
загальної обдарованості, формуванню
знань, посилює між предметні зв’язки. Все
це дає можливість покращити якість навчання.
З огляду
на запит часу актуальною є проблема опанування комп’ютера учнями та запровадження комп’ютерних технологій у
навчальний процес.
2.1Загальні
підходи до проведення та конструювання
уроків з використанням інформаційних технологій
Проведення
уроків із залученням інформаційних технологій
потребує серйозної підготовки. За О.Бриксіною конструювання такого уроку
відбувається у кілька етапів. Це концептуальний (визначення дидактичної мети,
доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих
результатів), технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних
засобів навчального призначення (ЕЗНП)), операціональний (виділення основних
елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у
структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними
засобами) і етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у
конкретний навчальний вплив).
Спостерігаючи
за дітьми, можна помітили, що роботу з інформаційними технологіями краще
планувати в другій половині уроку, оскільки під час спілкування з комп’ютером
відбувається надмірна активізація психічних структур, діти
перезбуджуються, і це заважає подальшому
ефективному засвоєнню матеріалу. Безумовно, час, відведений на безперервну
роботу з комп’ютером, повинний відповідати встановленим санітарно-гігієнічним
нормам.
Використання
творчих комп’ютерних завдань потребує
попереднього ознайомлення учнів із тематикою та суттю проблеми, окреслення
термінів виконання, допомоги учневі в пошуку необхідних матеріалів, оцінюванні
їх та систематизації, створені умов для оформлення та подання підготовлених
завдань у комп’ютерному варіанті.
Труднощі, з яким найчастіше
зустрічається вчитель під час застосування на уроках української мови та
літератури комп’ютерних технологій, переважно зумовлені недостатнім
забезпеченням шкіл якісними технічними засобами навчання.
Комп’ютерна презентація на уроках української мови та літератури
Мета
педагогів-навчити учнів не лише
опрацьовувати матеріали, а й уміти їх
представляти, бо сьогодення вимагає від
сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння
нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати свою думку та аргументувати
свої дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість
предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей,
розвивають свої інтелектуальні здібності.
Комп’ютерна презентація - це авторське учнівське бачення теми, розробка
певного сценарію виконання і представлення аудиторії, яка, до речі, може бути
абсолютно різною: від учнів початкової школи до вчителів. Комп’ютер дає
можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати,
естетично оформляти сторінки, використовувати ефекти анімації.
Діти вчаться бути
послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.
Суть інформаційно-проектної
технології - через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблеми чи
низи проблем на основі певної суми знань, показати практичне застосування цих
знань.
Наприклад, під час вивчення творчості Панаса Мирного, зокрема,
соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні», доцільно
запропонувати учням самостійно заповнити таблиці, що містять проблемні питання
та алгоритми їх вирішення.
1. Технологія застосування творчих завдань на основі
інформаційних технологій
За допомогою комп’ютерної програми викладачі також можуть
перевірити вміння учнів читати текст мовчки. Цим актуалізується така важлива
змістова лінія Програми з рідної мови, як комунікативна. Даний розділ
комп’ютерної програми надає змогу викладачеві воднораз проконтролювати час прочитання тексту і
відповідно визначити темп читання для кожного учня. Слід звернути увагу на те, що при
перевірці навичок читати мовчки оцінювання виконання завдання відбувається в
два етапи з визначенням оцінки за кожний їз них і наступному підсумовуванні
оцінок для визначення загального балу за завдання (максимальний бал-12).
Творчі завдання на основі застосування
інформаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше
носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення
діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної
проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок.
Гімназисти «охоче,
з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити
творчу індивідуальність».
Застосовуємо у роботі перегляди
фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами, наприклад «Тіні
забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» за
І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші. Використовую записи телепередач про
письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури,
наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра
Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя
Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших.
Вважаю, що головне завдання використання
ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний
інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами.
Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал,
засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.
Отже, дійшли до висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить
істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить
нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному
класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під
час навчально-виховного процесу у своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати
уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся
Гончара, що бути у вічному пошукові-це значить «шукати енергію слова в енергії
душі».
Мультимедійні
технології на уроках української
мови та літератури
Одним із способів
розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних
технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до
навчання.
Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з
текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика,
ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному
комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються,
особливо в галузі освіти.
Дійсно,
мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути
призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити,
де мультимедіа починається й де закінчується. Дуже яскраво з цього приводу
висловився Джеф Бюргер, оглядач журналу «Новые Медиа»: «Определение мультимедиа
напоминает мне старую притчу о трёх слепых мужчинах, впервые повстречавшихся со
стоном. Один притрагивается к хвосту слона и говорит, что это похоже на канат.
Другой, охватывая ногу животного, описывает его как дерево. Третий, держась за
хобот, увереят, что это змея. Назеначение мультимедіа меняется в зависимости от
того, где и для кого предполагается использовать это средство, в каких целях».
Під
мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що
дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та
відео.
Урок
з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й
ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального
матеріалу на уроці.
Кількість
мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до
використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною
підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім
організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.
За
допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня –
відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають
змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити
неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та
диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим
завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.
Отже,
комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури
поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок
динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
Науково-педагогічна
література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:
-
Блок-тема
-
Медіа-урок
-
Самодиктант
-
Тестові завдання
-
Медіапроект
-
Медіатвори
-
Творчі презентації
-
Віртуальні екскурсії
-
Медіаекспресії
-
Літературний портрет
-
Динамічні таблиці
-
Статичні таблиці
Динамічні
таблиці
Допомагають
учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи
з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для
створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки
тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів,
що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.
Літературний
портрет
Мультимедійний
проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал,
аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу
найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях
письменника чи поета.
Віртуальні
екскурсії
Відео
розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету
розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином,
віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою,
видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах,
коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.
Медіа-проект
Кожен
школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп
діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети.
Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і
складається з трьох етапів:
-
відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної
мультимедіа-технології;
-
створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних
мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному
матеріалі;
-
підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із
залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням
власної точки зору.
Тестові
завдання
Надзвичайно
вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми,
проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти
відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно
використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.
Самодиктант
Давно
відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює
набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими
знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У
процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на
дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст
у зошити.
Увага!
Пропускаються
букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той
обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну
ілюстрацію до тексту.
Медіа-урок
Сукупність різноманітних
мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють
повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.