9 листопада - День української
писемності та мови
«О мово рідна!
Золота колиска»
Актова зала святково прикрашена українськими
рушниками, вінками, висловами про мову та плакатами.
Під звуки народної пісні («Ой у вишневому садочку») на
святково прикрашену сцену виходить ведуча: королева балу - невтомна
Словесність.
І ведучий. Сьогодні, 9 листопада, День
української писемності та мови - свято рідної мови.
ІІ ведучий. Першим до нас приходить слово... З
колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. "Мама, тато,
баба, льоля, киця, жижа", - лепече дитина. Які дивні перші двоскладові
слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги,
пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода,
трава... Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою
слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії,
біології, фізики, математики...
І ведучий. Отже, словесність - початок усіх
наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і
розливається могутньою рікою.
Словесність. Адже, слово до слова - зложиться
мова!..
-
Розпочнемо ж наше свято. А допомагатимуть мені Граматика та його величність
Слово.
(З різних боків на авансцену виходять
учасники).
Граматика. Добрий день усім, хто в залі, хто
прийшов до нас...
Слово. День Словесності сьогодні.
(Граматика і Слово вказують на
ведучу - Словесність).
Граматика і Слово разом. Зі святом цим вітаємо вас!
(Звучить пісня
«А я бажаю вам добра» Н.Май)
Словесність. Багата і милозвучна наша рідна
українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів.
Граматика. Та розмовляючи щодня вдома, у школі,
на вулиці, ви іноді й не замислюєтесь над особливостями, відтінками слів,
доцільністю вживання їх...
Слово. Сприймаєте слова, як щось звичайне,
само собою зрозуміле.
Словесність. А тим часом мова - одне із багатьох
див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.
Граматика. Земля
українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої
мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння
передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах,
переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
Слово. Весь світ віддає шану великим
володарям українського слова — Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та
Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом
іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати
прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру
треба примножувати та оберігати.
Словесність. «Відберіть мову — і народ уже більше не створить її, нову батьківщину
навіть можна створити, а мову — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і
народ».
Граматика.
А мені спало на думку, що недаремно стільки літ чужинці старалися
заборонити нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.
Слово. Так. Факти вражаючі. 270 років
поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ,
прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної народної творчості,
тобто без коріння роду нашого. Я
пропоную пригадати той тернистий шлях боротьби української мови за
незалежність.
Звучить
мелодія Т.Петриненка «Україно»
*
1720 р.
—указ Петра І про
заборону книгодрукування українською мовою.
*
1769 р.
— видано розпорядження російської церкви
про вилучення в населення України українських букварів та книг.
*
1775 р.—
зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких
канцеляріях.
* 1862 р.—
закрито українські недільні школи.
*
1863 р.—
указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською
мовою.
*
1876 р.—
указ російського царя Олександра II про
заборону друкування нот українських пісень.
* 1884 р.—
закрито всі українські театри.
*
1908 р.—
вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.
*
1914 р.—
російський цар Микола II ліквідує
українську пресу.
*
1938 р.—
сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим
підтинає коріння мові українській.
*
1983 р.—
видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і
поділ класів в українських школах на дві групи — російські та українські, що
призвело до нехтування рідною мовою.
У 1989 р.
видано постанову, яка закріплювала в
Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.
У 1991 р.
прийнята державна програма реалізації
української мови та мов національних меншин до 2000 року.
(Музика
замовкає. Із глибини сцени виходить одна дівчина
із запаленою свічкою , друга читає "Молитву" Ольги Яворської. Дівчата стоять обличчям до глядачів) Звучить мелодія
Молитва
Гріховний
світ вирує неспроста,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
О
Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.
О
Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Моя
прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все
знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Ти наш
вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
(Музика змовкає.
Дівчата тихенько йдуть зі сцени.)
Граматика. Друзі, чи звернули ви увагу на те, що ми всі і вся-вся Україна мали ще
до 2000 року добре засвоїти і навчитись рідної мови, а ми й по сьогодні
досконало не володіємо нею.
Слово. Де ж шукати причини? Жодних заборон немає. Вчи мову, спілкуйся на
здоров'я, адже наша мова неповторна, калинова, солов'їна, лірична та ніжна.
1-й читець
Любіть
Україну у сні й наяву,
Вишневу
свою Україну,
Красу
її вічну живу і нову,
І
мову її солов'їну.
2-й
читець.
О
місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії,
мальви, жоржини!
Моря
бриліантів, це - мова моя,
Це
- мова моєї Вкраїни.
3-й
читець.
Яка
у ній сила - і кличе, й сія,
Яка
в ній мелодія лине
В
натхнення хвилини! О мово моя,
Душа
голосна України!
4-й
читець.
Ти
- сурми на сонці, ти - стягів гаї,
Ти
- вибухів огненних повна.
Це
- матері мова. Я звуки твої
Люблю,
наче очі дитини...
1-й читець.
О
мово вкраїнська!
3-й читець.
Хто
любить її...
Разом.
Той
любить мою Україну.!
(Звучить пісня. «Вкраїно
моя!» Ассоль)
Словесність.
Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні
багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику
українського слова:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...
Словесність.
Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української
мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній
Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду
українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими
нащадками у таких великих і славних батьків.
Граматика.
Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може
нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того
призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим.
Слово. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля
твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
І ведучий.
Українська мова - мова серця, мова
ласки, мова душі, мова добра...
ІІ ведучий.
І з нагоди свята - бажаємо всім
удачі, добра і тепла...
І ведучий.
Незгоди людські хай не чинять вам
зла...
ІІ ведучий.
І тільки все добре в житті щоб
велося...
І ведучий.
Хай збудеться все, що іще не
збулося!
ІІ ведучий.
Як сонце на небі щоденно сіяє...
І ведучий.
Так щастя в житті вашім хай
розцвітає.!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.