четвер, 20 вересня 2018 р.

вірші Турчак Ганни

                   Село моє

Село моє, прекрасне й мальовниче
Для мене найдорожче ти в житті,
Твоя природа мене завжди кличе
Побути тут з нею, на самоті.

Люблю тебе за все: за твої луки,
За ніжний шепіт трав і хлюпання джерел.
Красу таку не створять жодні руки
Й ніяке місто не замінить нам тебе.

                       ***

Зійшло сонечко ласкаве
І тремтить в імлі роса,
І гудуть в полі комбайни,
Усміхається земля.
                  Нижче річечка прозора
                  Затікає в всі кутки,
                  Обмиває камінь й скоро
                  Забивається в піски.
А ще нижче луг широкий
Розкида зелений плащ.
Вже давно минули роки,
А він досі тішить нас.
                  Вже чимало літ минуло,
                  Вже давно змінився й луг,
                  Але в пам'яті завжди він
                  Буде, як і тоді був.

                 Ганна Турчак. 9клас
                      1999/2000н.р.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.