Галина Медвідь-Завідляк: Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

На фоні запису колядки звучать слова:

Нова радість стала, яка не бувала:

Зірка Різдва та надія ясно засіяла.

Під скатертю сіно і сніп на покутті…

Мати щедрими руками кладе на стіл кутю…

Мед, мак і пшениця – ці різдвяні страви –

Знову до нас завітали спогадом ласкавим.

Отож, запрошую вас у цю щедру хату на хліб, на сіль, на святу вечерю. Разом з вами пригадаємо призабуті звичаї наших дідів-прадідів – святкування Різдва.

Господиня (до чоловіка): Іване, скоро зійде зірка, треба сідати до вечері, а ти ще худобу не обійшов. Та й дідуха треба внести до хати, сіна, василика поклади на стіл, щоб і в нас як у людей було. Не сиди, берися до роботи, бо в мене все майже готово.

І дочка: Мамо, що тобі допомогти? Ми з дівчатами швидко впораємось.

Господиня: Дякую, помічники мої дорогі. Вечеря готова. Зараз будемо накривати на стіл.

ІІ дочка. Мамочко, а чому свята називаються Різдвяними?

(Всі дівчата разом) Розкажіть, матусю, розкажіть, ну будь-ласка.

Господиня: Ну гаразд. Поки батько порається на дворі, я встигну розповісти дещо про сьогоднішнє свято. ( Мама сідає на лаву, старша дочка біля неї, а менша кладе голову на коліна). Колись давно в місті Вифлеємі у Діви Марії народився син – Ісус. Коли він народився на небі засіяла ясна зірка. Гінці ходили від хати до хати, сповіщаючи веселу новину. На землю зійшла благодать. Ісус ходив у кожну хатину, у кожну родину, вчив людей добра, справедливості. Вчив не кривдити бідного і допомагати слабкому, бути чемними , працьовитими, не обманювати. А дітям маленьким дарував здоров’я , радість та втіху. Від того часу, день, коли народився Ісус Христос, люди назвали Різдвом Христовим. В кожній українській оселі святкують свят-вечір, прикрашають ялинку, варять кутю, колядують, зичать одне-одному щастя, здоров’я на круглий рік.

Ой, щось ми заговорились. Вже скоро батько прийде. Нумо до роботи.

Входить господар з дідухом, Вітається «Христос народився», йому відповідають «Славімо його», Мати й діти формують стіл: василик, струцень, часник, монети, кутя, узвар, мак, мед, свічку, калину, горішки, стрічку кругом столу, окремий порожній прибор для померлих.

Господар: В тебе, Маріє, все готове?

Господиня: Біжіть, мої квіточки, вмивайтесь, щоб були здорові і красиві, багаті і людьми шановані!

Дівчата виходять, повертаються і радісно сповіщають.

І дочка. Ми бачили зірку. Тільки засвітилася. А яка красива!

Господар. От і дочекалися. Давайте всі до столу. Та перш, ніж сісти до столу годиться до молитви стати. ( Запалює свічку) Прийми, Господи, молитву старої людини, прийми, Господи, молитву малої дитини. Першу ложку куті їмо навстоячки.

Господиня : Ой я ж зовсім забула! Донечки, ж для ваших хресних батьків різдвяну вечерю приготувала! Швидше збирайтесь поки ще зовсім не смеркло, хутчій привітайте їх зі святом.

Господар: Передавайте хрещеним наші вітання, гарно їх повіншуйте, та запросіть на завтра до нас на гостину. Дівчата беруть клунки і виходять

Господар: Щось наші діти довго забарилися. Чи не пристали , бува, по дорозі до колядників?

Господиня: Ні , що ти! Вони ж добре знають, що в свят-вечір всі повинні вечеряти тільки з родиною…. А от і вони . ( Забігають дівчата і розказують, що дорогою зустріли гурт колядників).

Гocпoдиня. Чи чули ви, мoї діти прo мaленьких кoлядників? Невже не чули? Кoлиcь дaвнo на Укрaїні їх булo дуже бaгaтo. Кoли нacтaвaли Різдвяні cвятa, мaленькі кoлядники, піймaвши чaрівним невoдoм нaйяcнішу зірку і викувaвши у чaрівній кузні cрібні дзвінoчки, вирушaли в дaлеку дoрoгу. Зіркa cвітилa їм, щoб кoлядники не зaблукaли, не збилися з путі, бo неcли вoни людям рaдіcну звіcтку… А ocь і вoни, нaші кoлядники! Прoхoдьте, будь лacка, дo нac.

дo зaлу зaхoдять кoлядники.

Кoлядник 1. Кoляд, кoляд, кoлядниця, дoбрa з медoм пaляниця.

A без меду не тaкa, дaйте, тіткo, п'ятaкa.

Кoлядник 2. Oдчиняйте cкриньку тa дaвaйте cливку.

Oдчиняйте cундучoк тa дaвaйте п'ятaчoк!

Кoлядник 3. Oй, чи вдoмa, вдoмa пaні гocпoдиня дoму:

Гocпoдиня. Вдoмa, вдoмa, прocимo дo хaти!

Кoлядник 4. Чи дoзвoлите кoлядувaти, Вac і вaшу рoдину

Із Різдвoм Хриcтoвим привітaти?

Гocпoдиня. A як же? Кaжуть, щo в тій хaті дoбрa не буде, яку кoлядники oбминaють… Тoж пoкoлядуйте нaм!

.Колядка «Нoвa рaдіcть cтaлa, якa не бувaлa».

Кoлядник 1. Cвятий вечір, дoбрий вечір!

Діcтaвaйте, діду, з печі

Щo тaм бaбa нaпеклa?

Пoдaвaйте дo cтoлa!

Кoлядник 2. Мoже, нічoгo дaвaти, бo любили дoвгo cпaти?

Мoже, влітку в хoлoдку ви лежaли у caдку,

Тa нічoгo не придбaли? Тo ж нaвіщo вaм cпівaли?

Гoспoдиня. Як це для чoгo? Ми прaцювaли уcе літo, зaпacи нa зиму рoбили, тa й дo Cвятa нaпекли пирoгів, вaреників. Ocь вaм гocтинці.

Пригoщaє кoлядників пиріжкaми, яблукaми, гoріхaми, цукеркaми.

Кoлядник3 . З Нoвим рoкoм вac вітaєм, зичим cвят веcелих вaм!

Щacтя, рaдoщів бaжaєм Гocпoді дoму і вcім вам!

Пісня «Дoбрий вечір тoбі, пане гoCпoдарю»

Гocпoдиня. Дякую, мої милі кoляднички! Oтoж, зaпрoшую вac у цю щедру хaту нa хліб, нa cіль, нa cвяту вечерю. Рaзoм з вaми пригадaємo призaбуті звичаї нaших дідів – прaдідів.

Кoлядники cідaють.Дo ялинки підхoдять дівчата, прикрaшaють її.

Дівчинкa 1. Пoдивітьcя, чи гaрнo ми вбрaли ялинку?

Гocпoдиня. Гaрнo, гaрнo. Мoлoдці, дівчaтa. Але чи знаєте, звідки пішoв звичaй прикрaшaти ялинку?

Дівчинкa 2. Знaємo. Кoли нaрoдився Іcуcик, уcі прихoдили дo ньoгo з пoклoнoм і принocили дaрунки. Лише ялинка не малa щo пoдaрувати.

Дівчинкa 3. Вoнa тільки cкaзaла:

- Я принеслa лише щиру любoв!

Дівчинкa 4. – Ти будеш блaгocлoвеннa і вічнoзеленa, - відпoвів Іcуcик.

Гocпoдиня. Тaк-тaк. Тому кoжнoгo рoку на Різдвo люди прикрaшaють ялинку. Дякую, дівчaткa.

«Ангели Різдва»

Пастушок.Пане-господарю! По цьому дому, по веселому

Чи дозволите колядувати, Дім звеселити,

Христа прославити?! Запроси вертеп до хати,

Радісну новину хочемо розказати.

Господар: Просимо. Заходьте до світлиці!

1-а жінка: Добрий вечір вам, сестрички.

І вам, браття козаки.

2-а жінка: Добрий вечір, господине,

Хай біда і лихо згине.

1-й пастушок: Чи чували ви новину

Про небесну ту дитину,

Що у яслах народилась,

Разом з нами веселилась?

Коляда: "В Вифлиємі новина".

2-й пастушок: В Вифлиємі ми бували,

Божу славу оглядали.

І за вас просили Бога.

Ой, важка була дорога.

1-а жінка: Лютий Ірод розізлився,

Що син Божий народився.

В світ катів цар посилає,

Діточок малих стинає.

1-й пастушок: Ми ж від хати йдем до хати

Добрим людям розказати,

Щоб від лиха стереглися,

Щоб Іроду не далися.

2-й пастушок: Як дитя в вас є маленьке,

То вважай на нього, ненько.

Помолися Богу стиха,

Й бережи дитя від лиха,

Від ворожої напасті,

Щоб катам до рук не впасти.

Коляда: "Спи, Ісусе, спи".

1-а жінка: Ми ж молити будем Бога:

Боже! Хай мине тривога,

Хай минуть вас всі пригоди,

Хай пропаде міць Ірода.

Сестри, сестри, уважайте!

І на Бога уповайте.

Хмара зірку заступила,

Наближається зла сила.

Входить жидівка. Ну, чого так в хаті тихо?

Чи скоїлось, може, лихо?

Як є лихо, я пораджу,

Розвеселю і розраджу.

О! В вас, бачу, нині гості,

Варто їм по довгім пості,

Смачно випити та з'їсти,

Ну! Ніхто не просить сісти.

1-а жінка: Хто ти і звідкіля ти

Ідеш непрошена до хати?

Жидівка: Я! Мене тут кожен знає.

Я від Мошка, жінка Хая.

Ходжу з кошиком до хати,

Люблю людям щось продати.

Лиш напийтесь із плящини —

Зараз лихо й смуток згине.

2-а жінка: А скажи ти нам, жидівко,

Чи ти п'єш колись горівку?

Жидівка: Я — горівку оковиту?

Або ж я дурна це пити.

Ні, не (б'ється по губах) так, виходить:

Я не п'ю, бо мені шкодить.

1-а жінка: Бачиш, то ти нас частуєш,

А сама і не спробуєш.

Жидівка: Ну, як неохота пити,

То щось інше мож купити.

Ось які тут є убйорки:

І коралі, і пацьорки,

І корсетка, і панчохи,

Файні мешти, пудри трохи.

2-а жінка: О ні, Хайко, ні не пляшки,

Ані тії фаталашки

Нам уже не до вподоби,

Це в біду нас завело би.

1-й пастушок: В нас є своя гарна ноша —

І тривала, і хороша.

Будем ми ЇЇ носити

У ній Господа хвалити.

2-а жінка: Так зі свого полотна

Ноша красна і міцна.

А як ще повишивати,

То княгиню можна вбрати.

1-а жінка: Ми Ісусові малому

Дари принесли із дому:

Сорочечку—вишиванку,

Дзюбиночку-вибиванку,

Білу свитку і шапчину,

І тепленьку кожушину,

Сопілочку-дрібнограйку,

І гуцульську красну крайку.

2-а жінка: А на ноги постулята,

А на руки рукавчата.

Все це власної роботи

Для потіхи і теплоти.

2-й пастушок: То ж то нам серденько билось,

Як дитятко веселилось.

Жидівка: То женете мене з хати —

Неохота купувати.

То отак ви помудріли?

Та бодай ви подуріли.

Піду я, але ви знайте:

Помсти моєї чекайте.

Ви гадаєте — не знаю,

Що скоїлось в цьому краю.

Знаю, знаю, що чувати,

Знаю, що за гості в хаті,

Знаю, де були ви вчора,

Буде помста, буде скоро.

Я вас знаю — ти Юстина,

А та, друга — Катерина,

А ті жінки — то мами

Тих пастушок знаєм ми:

Замість вівці свої пасти —

Ви кпите з Ірода власті,

Замість стада пильнувати —

Ви дитині йшли співати.

Ви признались тут самі,

Зараз вам покажем ми. Виходить з хати

3-а жінка: Що вона тут говорила?

Чимось нам вона грозила?

Та не біймося, небоги.

Уповаймо всі на Бога.

Наше діло чисте й праве,

Не діждемо ми неслави.

Біда: А, ви тут всі поховались,

Що йому там поклонялись.

Га! Скажіть, куди ходили?

І кому дари носили? Признавайтесь!

3-а жінка: Що ти? Хто ти?

Біда: Я — Біда, сестра Темноти.

Ірод-цар мене післав,

І ще строго наказав,

Щоб я всіх тут пошукала,

Що в містечку мандрували.

1-й пастушок: Ми не знаєм, що то страх,

Бо в нас світло є в серцях.

Біда: А я знаю, що ще нині

Вмрете всі в одній хвилині.

Смерте, смерте, а ходи-но,

Тут усіх візьми, зітни-но!

Смерть: Хто то кликав тут мене?

Я прийшла з тою косою,

Ти кажи кого стинати?

Бо я мушу поспішати,

Досить мало й нелегкої

Дав нам Ірод днини тої.

Біда: Ось вони всі з цеї хати

Ірода не хочуть знати.

Дуже вже змудріли видко,

Ну, коси їх, але швидко!

Ангел: Стій, не смій їх убивати!

Геть іди з цієї хати.

Ти до них не маєш права,

Бо над ними Божа хвала.

Я тебе давно шукаю,

Бо приказ для тебе маю.

Від Господа з висоти,

Що під ним і я, і ти.

А приказ той слухай пильно!

Той, що кров так лив обильно,

Що неправді все служив,

Кривду навкруги робив,

І згубить хотів дитину,

Ще сьогодні марно згине.

Зараз в Єрусалим іди

Ірода-царя зітни!

Смерть: Ріс Господь із висоти,

Що під ним і я, і ти.

На приказ його іду —

Ірода—царя зітну! Виходить із хати.

1-а жінка: Слава Богу! Слава Богу!

Що дав справді перемогу.

2-а жінка: Вже син Божий буде жити,

Нас від кривди боронити.

І тепер він був ласкав —

Нас від згуби врятував.

Ангел: Сталося, як Бог велів.

Всіма нами він зрадів,

Що Ісусові вклонились,

Темноті не покорились,

За серденько ваше добре,

І відважне, і хоробре,

І за вірність свому роду

Матимете нагороду.

Щастя й долі він нам дасть.

3-а жінка: Просим, о Господня Мати!

Дай усім нам виростати

Добрих жнив на ріднім полі,

Для усіх нас щастя й долі.

Коляда "На небі зірка ясна засяла"..

Всі: Слава Богу! Слава Богу!

Заспіваймо всі в дорогу.

1-а жінка: Але заки вийти з хати,

Треба щастя побажати,

Дім добром обдарувати.

2-а жінка: Я вам дарую зернятко жита,

Щоб ваша нива була дощем полита.

Хай у вашій хаті хліба не бракує,

Хай у вашій хаті достаток панує.

Коляда "Небо і земля".

3-а жінка: Хай щастя вам Бог у господу приносить

В багатім врожаю, у щедрих покосах.

Хай діти ростуть у цій хаті чудові

І славлять усюди українську мову.

Щоб славного роду велося коріння

У дружбі, повазі і розумінні.

Не забувайте призвання свого.

Христос народився! Славімо його!

Коляда "Слава нашим господарям".

ІІІ пастушок : Прощавайте ми ідем і на другий рік прийдем.

Господар: Дякуємо за хорошу Божу вістку, за щирі побажання. Щиро дякую, що не минули нашої хати.

Дитина 1. Гей, хлoпці та дівчата! Йдемo щедрувати!

Діти шикуютьcя на заключну чаcтину.

Дитина 2. Cієм, cієм, пocіваєм! Щаcтя й дoлі вам бажаєм!

Дитина 3. У щаcливій вашій хаті, щoб уcі були багаті!

Дитина 4. Щoб лежали немалі паляниці на cтoлі!

Дитина 5. Щoб були у ваc кoвбаcи, мoлoкo, і cалo, й м'яco!

Вcі. Щедрий вечір! Дoбрий вечір!

Щедрівка «Сивая зозуленька»

ІІ дочка: Тату, мамо! Подивіться, яка яскрава зоря горить на нічному небі! Аж палає вогнями… (Сім’я вдивляється в далечінь)

Господар: Це свята і урочиста ніч…Яскрава зоря сповіщає радісну новину про народження Божого Сина. Своїм світлом вона повертає грішників на праведну путь, вказує дорогу заблудлим, повертає до віри в добро і справедливість. Слідкуйте, діти мої , за ясними променями цієї зірки - і шлях вашого життя буде легким і приємним. ( Господар звертається до глядачів їм низько кланяється) Дякуємо вам люди, що прийшли до нашої господи на свят-вечір. Щастя вам, здоров’я зичу, божого благословення і всіляких щедрот. Дочко, повіншуй як годиться нашим гостям.

ІІІ дочка. Веселий день, весела новина, Народився Ісус, хороша дитина,

Хочу вам правду сказати, хочу вам щастя- здоров’я побажати,

Може у вашій хаті хтось гірко сумує,

може у вашій хаті когось ще бракує,

Хто гірко сумує – розвеселяйте, кого ще бракує – не забувайте,

Ми разом з маленьким Ісусиком вас вітаємо,

Щастя, радості, здоров’я, благодаті вам бажаємо.

Нехай у ваших серцях і домах - ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ

Колядка «Гей летить колядка»

1.Хай лунає колядниця,
Ім'я Бога хай святиться,
Щоб зібрались в тіснім крузі
Вся родина й кращі друзі,
А до друзів, що не з нами,
Ми полинемо думками:
Вас завжди ми пам'ятаєм,
Із Різдвом святим вітаєм!!!

2.Віншую Вас добрі люди, що Христос родився,
Що народ наш український від ярма звільнився.
Не всі Христа бачили, не всі Христа знали,
Не всі наші українці Рождества діждались.
Ті, що в полі, ті, що в морі, ті, що на Сибіру,
Що понесли Хрест і муку за Христову віру.
І ми нині рожденного всі Ісуса просим
Нехай наша Україна своє і'мя носить.
Нехай носить, ще й голосить, нехай прославляє,
Нехай в нашій кожній хаті Христос ся Рождає!

3.Коли вночі у дім, квартиру, хату
Прийде Різдво, ялинка і вогні —
Згадай, хоч на хвилинку, про солдата,
Який в окопі мерзне на війні.
Який своє Різдво зустріне в полі
Під кулі свист і вітру коляду…
Хай спогад твій йому тамує болі,
Хай щира згадка піднімає дух,
Бо в цьогорічнім році щастя й туга
Змішались в датах, цифрах, іменах…
Яке ж Різдво без батька, сина, друга…
Які ж свята, коли іде війна.
І в час, коли годинник цокне в тиші
Й по вінця буде келих. Щастя… сміх…
Не говори тостів хвалебно-пишних,
А помолись за мертвих і живих…

4.В те Різдвяне Свято тут у вашій хаті
Хочемо всі разом вам щастя побажати.
Перш за все бажаєм вам усім здоров’я,
Щоб в житті своєму ви не знали горя,
Щоби ваша хата всім була багата,
Щоб у вас водились завжди грошенята,
Щоби ваші діти жили вам на втіху,
І при них щасливо ви прожили вік свій,
Щоби в церкву все ходили й Господа хвалили,
Щоб усе життя вам у здоров’ї бути,
І своїх правнуків поблагословити. Христос ся Рождає!

5.Сядемо до столу всі на Святий вечір.
Сяйво загориться в кожному вікні.
І на Україні, і в краю далекім,
Там, де б’ється серце нашої рідні.
Щасливого Вам Нового року
І Різдва Христового!
6.Щоб у Різдвяні свята Ваша хата
Була колядами багата,
Щоб від Йорданської води Були Ви здорові завжди!
На щедрі, мирні, многії літа!

7.Хай рік прийде такий багатий як нардепівські зарплати.

Не минали б гроші хату,
   І було всього багато.

Євро сховане в коморі,
   Сало хрюкало на дворі.

В гаражі стояв Ferrari
     І ще Lexus, щоб до пари.

В хаті з мармуру камін
    Та басейн хоча б один.

Ну а в ванні щей джакузі
І коньяк бовтався в пузі.

Щастя щоб не лізло боком...
Одним словом З Новим 2017 роком!!!

8.Щоб в достатку було сала
І свиня Вас не кусала.
Щоб мали маму і доброго тата,
Щоб була Ваша хата на гроші багата.
щоб чехи хати мурували,
Італійці самотніх доглядали,
Щоб поляки в Вас трави косили,
Німці все це загрібали,
А москалі зі стайні гній викидали.
Хай все це збувається,
У Новому Році !!!!

9.З Новим Роком! З новим щастям!
Хай завжди в очах іскряться
усміх, радість і кохання.
хай здійсняться всі бажання,
хай вас криза не лякає,
грип-застуда обминає. Щоб достаток був у домі,діти щоб були здорові.