весілля

  Вікторівські

весільні           

 співанки-

    латканки

                               

                                           

                                           Зібрала вчитель української мови та літератури

                                               Вікторівської ЗОШ І-ІІ ступенів

                                                          Медвідь Галина Богданівна

Сего пана-господаря горошок пополю,

Чи позволить заспівати у своїм покою

Ой прийшли ми на весілля,бо ми запрошені,

А нас тоді запросили ,що закосичені.

А ми прийшли на весілля ні їсти ні пити,

А ми пройшли на весілля ,цей дім звеселити.

А музика як заграє я слухати люблю,

А як мене рано будять,я в кулаки трублю.

А музика як заграє, хлопець заспіває,

А дівчина засміється-душа радується.

Ой заграйте,музиченьки, на яловій скрипці,

Та най я си заспіваю ворогам на збитки.

Зелений барвінок

Вийди-вийди,молода,несем тобі вінок.

З зеленого барвіночку несем ти віночок

Та для тебе,молода,гарний даруночок.

Ой устань,матусю,на стілець та візьми з полиці гребінець

Розчесати косу-русу під вінець.

Заплети ми,мамунцуню, у дрібні дрібниці

Не будеш ми заплітати лише до п’ятниці.

А в п’ятницю у дрібниці,а в суботу сяк-так,

А в неділю по подвір’ї дрібні сльози-мак-мак.

Коломийка,коломийка,ще й коломийочка

Кости би ся розсипали,якби не сорочка.

Коломийки(3р) грати,

А як тої коломийки легко танцювати.

Коломийка,коломийка,легонька,легонька,

А від тої коломийки болить головонька.

А я тую коломийку зачую,зачую

Через тую коломийку дома не ночую.

На дворі терен тешуть,а в хаті косу чешуть

Дрібними зубочками,дрібними сльозоньками.

На дворі-дворі льон тешуть, а в хаті молоду чешуть.

На дворі дотісують, а в хаті дочісують.

Кропи,матусю,кропи,свяченою водою

Тай доленьку добрую мати Божая мовить:

Най Господь благословить

та й у тую днину,святую годину.

Ми до шлюбоньку йдемо,тай молодих ведемо.

Молодий молоду аж до Божого Дому.

Церквицю розмикати молодим шлюб дати.   

Дякуймо попонькови,як своєму батонькови,

Що вони нас не бавили,до шлюбу відправили.                                           

Звивайся,молода,звивайся та скоренько до шлюбу збирайся.

Притопчи вороги під ноги хай ти сі вступают з дороги.

Ой Марійко-Марійцуню,файна ти в віноку.

Ми виділи в Станіславі таку паняночку.

Ой співайте свахусеньки, бо то веселечко

Ой щоби ся веселило сесе подвіречко.

Ой щоби ся веселили стоги,обороги

Ой щоби ся засмутили тяженькі вороги.

Про ворогів не співайте,най ворогам буде,

Бо ворогів тут немає- самі добрі люди.

Журилися воріженьки, журилися люди,

Що на моїй голівонці віночка не буде.

А чи злотий чи не злотий, але позлочений

Коли мені той віночок від Бога суджений.

Як на моїй голівоньці віночок уздріли,

То одні сі показили, другі подуріли.

Журилися люди,щом ся не віддала,

А я долю не пропила,ані прогуляла.

Брала воду нижче броду,на камені стою,

А за мене люди брешуть,а я сі не бою.

Брешіть,брешіть,воріженьки,та на безголов’я,

А я буду  їсти,пити,дай,Боже,здоров’я.

Брешіть,брешіть,воріженьки,мені легше буде

Дайте зуби на підкови,язик на підошви

Гадаласми ,моя мамцю,що ми сі не збудеш

Прийде така неділенька,що плакати будеш.

Прийде така неділенька,прийде така днина

Та й заплаче отець,мати,де моя дитина.

Нащо мене віддаєте,мої рідні сестри,

А хто буде межи вами порядочок вести?

Нащо мене віддаєте, мої рідні брати,

Ой чи я вам надоїла молоденька в хаті?

Нащо мене віддаєте,мої мамусенько,

Ой чи вам сі через мене в хаті не видненько?

Ой як вам сі не видненько, вікна повтирайте,

Такой мене молоденьку від себе не дайте.

Ой чи я вам молоденька хлібець переїла,

Що ви моїм старостонькам тай не відповіли?

Їлас,моя доню,хлібець та й ще було їсти,

Було своїм старостонькам самій відповісти.

Було мені відкроїти хліба кавалочок.

Було мене годувати ще хоч один рочок.

Ой якби я була знала,що не буду в мами,

Була би я не садила рожу під вікнами.

А я рожу посадила – рожа сі розцвіла,

А я своїй мамусеньці жалю наробила.

Мамуню-ластівко,не далас ми походити

Ще хоч рочок дівков.

Не дала, не дала, все ходила-сварилася,

Щоби м ся віддала.

Нащо мене віддаєте у горішні кінці,

Хто вам буде підкладати під ноженьки стільчик?

Віддаєш мя,моя мамцю,віддаєщ-віддаєш,

Чого ти ся , моя мамцю, його не спитала

Його не спитала чи ми добре буде,

Чи мня буде молоденьку пускав межи люди.

                                 Недалеко любка маю - лише через межу,

                                  А як його день не виджу, то два дні відлежу.

Їхала течія,як не будеш,любко,моя,не будеш нічия.

Недалеко любка маю – лише за потоком,

А як його день не виджу, то стає ми роком.

А як схочу перескочу потока крутого,

А як схочу розволочу хлопця молодого.

Звідки сонечко сходить,туди матінка водить.

Три рази обводила,за столом посадила.

Місяцю гороженьку,світи нам доріженьку,

Щоби ми не заблудили,коровай не загубили.

Сядь,доню,коло мене,бо вже підеш від мене.

А як підеш від мене,впаде корононька з тебе.

А з головоньки вінець,а з личенька рум’янець.

Ой упала звіздо з неба,та й розсипалася,

А Марія позбирала,закосичилася.

Шуміла ліщинонька,як ся розвивала,

Ой плакала дівчинонька,як ся віддавала.

Ой не шуми,ліщинонька,та не розвивайся

Не плач,не плач,дівчинонько,тай не віддавайся.

Зелена ліщина горішки родила

Молода дівчина козака любила.

Вірно го любила,вірно го кохала

Та й до свого козаченька дрібний лист писала.

Ой Василю,Василечку,люблю тя кохати

Ой родися ,Василечку,коло мої хати.

Іди,іди,мій листочку,тай не забавляйся

За дві,за три неділеньки до мене вертайся.

Ой женися,мій миленький, женися-женися

Я на твоє весіленько не піду не бійся

Ой женися,мій миленький, най Бог помагає,

Абис не мав пристанівку, як вода не має.

Ой женися,мій миленький,піде ти рукою,

Піде жінка за розсолом, а ти за мукою.

Ой женися,мій миленький,дай ти Боже щисті,

Аби тобі жінка висхла,як у плоті ріщі.

Ой женися,мій миленький будеш ґаздувати,

Піде жінка кури красти,а ти продавати.

Булам на весіллі,а там чаю дали

Сама іще молода, а вже зятя маю.

Ой піду я на весілля та й переночую,

А най мої діти плачуть,я того не чую.

Ой піду я на весілля з вечора до ранку,

Бо я собі принаймила до дитини мамку.

Ой ішов я на весілля то співав,то гойкав,

А як ішов із весілля то плакав.то йойкав.

Наші хлопці не співають,бо зубів не мають.

Треба глини замісити зуби поліпити.

Ой женила мене мати,женила,женила,

Ще й казала тоту брати,що мені не мила

Тоту пелихату,

Щоби мені пелихами замітала хату.

Ти гадаєш,парубочку,що я тебе  хочу.

Я такими парубками коноплі волочу.

Ой дівчино молоденька,ой яка ти файна,

Коло тебе легіників,як коло міняйла.

Не ставай же коло мене,бо ми буде встидно.

Я дівчина,як калина,а ти ,як страшидло.

Подивися,дівчинонько,який я файненький

В мене носик,як цибуля,зате вус чорненький.

Сидить дружба за столом,кліпає очима

Лице гарне,як у мавпи,розум,як в дитини.

Ой ви,хлопці(2р),чи ви від кобили

Що ви собі попереду гриви відпустили.

Не дивуйтесь,люди добрі,я такого роду

Ох,і п’ю я горілку,як корова воду.

Ой іде він додомоньку,плутає ногами

Утирає носом землю,ще треба руками.

А як прийшов він додому,упав серед хати

Жінка лає,діти плачуть:Дай нам,тату,спати.

Він збудився завтра рано,знає,що за біда

Біжить просто до сусіда позичити хліба.

А дівчата у нас такі,як весняні квіти,

Ми їх дома залишили,у них малі діти.

Я узую чоботи і онучі білі

Я до свої дівчиноньки кожної неділі.

Петрусю,Петрусю,я б тебе просила, аби моя Марусечка в тебе не бідила.

Воду не носила,дрова не рубала, щоби моя Марусечка файно виглядала.

Ой пара нас,мамунцуню,ой пара нас пара,

Та як би нас породила одна рідна мама.

Ой пара вас,молодята,ой пара вас пара,

Ой ніхто вас не розлучить, нема того права.

Наші дружки не співають голосу не мають,

Наїлися бараболі ледве віддихають.

Бараболі ми не їли,лиш гречану кашу,

А співати ми не будем,бо не маєм часу.

Не співай,не співай,бо ти так не знаєш,

Бо як я ти заспіваю,то сі завстидаєш.

Не співай,не співай,бо ти так не вмієш,

Бо як я ти заспіваю,то почервонієш.

Червоненький бурячок,зелененька гичка,

Перший дружба як бичок,другий як теличка.

Червоненький бурячок,зелененька гичка,

Вчора була дівчинонька,нині молодичка.

Ой то я си заспіваю,ой то я си свисну,

Ой то я си дівчиноньку до серця притисну.

Гонорується дівчина,що має корову,

А корова без хвоста,кривая на ногу.

Наша дружка-посмітюшка,по сміттю ходила,

Назбирала платинок,фартушок си вшила.

Я думала парастас,а то Служба Божа.

Я думала,що то дівка,а то кара Божа.

Ой що то за дружба,не вміє дружбити

Він не вміє соломони жо стелі прибити.

Ой Василю-Василечку, бити би ті бити,

Що не вмієш соломони до стелі прибити.

Ой дружбоньку,ой дружбоньку,де тобі дружбити

Тобі іще на городі за гусьми ходити.

Сидить дружба за столом кулаком підперся,

А він дружки не цілує,бо ше не нажерся.

Ой співайте,любі гості,бо то ваша справа

Дружба дружку не цілує,бо не має права.

Дружба дружку не цілує,бо не має права,

Він тоді ї поцілує,як буде заява.

А той перший дружба,то така зараза

Він боїться дружки,як противогаза.

В Вікторові нема дров,лиш самі поліна,

В Вікторові нема хлопців,самі по коліна.

В Вікторові нема дров,нема що рубати,

В Вікторові нема хлопців,самі пелехаті.

В Вікторові нема дров,нема що рубати,

В Вікторові нема хлопців,нема що кохати.

Теперішні хлопці не вміють кохати,

Вони добре вміють пити і блювати.

Теперішні хлопці слухаються мами,

Вони там ся женять,ле коври й дивани.

Теперішні хлопці слухаються тата,

Вони там ся женять,де машина й хата.

Теперішні хлопці,то велика штука,

Виросли такії – дівчатам по вуха.

Ой хвалився дружба,що він в інституті,

А він сміття возить на Львівськім маршруті.

Хваливсі мій милий,що має покої,

А він має стайню,де стояли коні.

Де на дружба(3р.) дівся,

А наш дружба у пісочку камінцем  заївся.

Хвалилася дружка,що в неї покої,

В неї миші попід лаву,як цугові коні.

Ой до дружки парубочки,до дружки,до дружки

Бо у дружки біла постіль,вишиті подушки.

Наша дружка(3р.) біла,

Наша дружка ціле літо в холодку сиділа.

Наша дружка(3р.) красна,

Наша дружка ціле літо лишень гуси пасла.

Не  плач,не плач,молода,бо дружка не плаче,

Дружка би ся віддавала аж їй серце скаче.

Не плач,не плач,молода,бо не маєш чого,

Дружка би ся віддавала, немає за кого.

Викторів в долині,в Викторові такі дівки,як цвіт на калині.

Викторів на горбі,в Викторові такі  хлопці,як козарі в торбі.

Ой дівчино,дівчинонько,пес би тя погаркав,

Чого с мені не сказала,що я ся зашмаркав?

А багата дівка просилася в дружки,

Бо вна хтіла похлебтати тепленької юшки.

Най буде,най буде,ніхто юшки не хлебтав,

І дружка не буде.

Ой дівчино-дівчинонько,ой яка ти пишна,

Верхня губа,як халява,а спідня,як пришва.

Ой дівчино,дівчинонько громи би ті вбили,

Тонесенькі губи маєш,ще тонші в кобили.

Ой дівчино,дівчинонько,яка ти гонорна,

В тебе очі, як тарелі,голова,як жорна.

Твоя мама говорила,моя мама чула,

Твоя мама говорила,що я волоцюга.

Най я буду волоцюга,най я ся волочу

Давай мені штири воли,чи я тебе схочу.

Ой ти знав нащо брав мене невеличку

Мене мати годувала,як перепеличку.

Ой ти знав нащо брав мене недорослу

Мене мати годувала,як свиню порослу.

Ой не співай дурний дурню,бо не знаєш як,як,

А я жабу за лапочку та й по писку хляп-хляп.

Ой не співай дурний дурню,бо не знаєш кому,

Як я тобі заспіваю, не дійдеш додому.

Вчора гоя,нині гоя,а завтра не гоя,

Брати би ся до роботи,головонько моя.

Василю,Василю,купи мені коралики на біленьку шию,

Та не купуй перли,та не люби чужі жінки,бо я ще не вмерла.

Чи ж я тобі не казала,любку при дорозі,

Що я буду ночувати в крайнім оборозі.

В крайнім буду ночувати,а в середнім спати,

Прийди,прийди,мій миленький,щось маю сказати.

Я гадала,що я скочу,що я перескочу,

Я гадала,що я піду за кого я схочу.

Я скакала,тай упала,та не могла встати,

Я мусіла йти за того,що казала мати.

Бігла кітка через лан,несла в зубах мишку,

Щобис не бив,Василечку,нашу товаришку.

Щобис не бив,Василечку,щоби не бив дуже.

Її мама годувала,а ти в війську служив.

Абис не толочив,

Її ненька годувала,а ти парубочив.

Бігла кітка через лан,несла в зубах клочі,

Буду бити і любити скільки ми сі схоче.

Іде Василь понад воду та й паличку струже,

Як же його не любити,коли файний дуже.

А паличка гнеться,

Та як його не любити,він файно сміється.

А паличка з трости,

Та як його не любити – він не має злости.

Ой кину я прут на воду,прут по воді скаче,

Дурна дівка нерозумна за парубком плаче.

Ой кину я прут на воду,прут по воді плине,

Дурна дівка нерозумна за парубком гине.

Ой калина цвіте білим,а червоним родить,

Мара знає,кого любить,а до мене ходить.

Мара знає,кого любить,та носить дарунки,

А до мене молодої на перевідунки.

Ходив Василь до Марусі та й через потоки,

Та й виходив чоботята,мав би на три роки.

Ходив Василь до Марусі та й через ожини,

Та й виходив чоботятя мав би на три зими.

Летів пташок понад дашок то білий,то сивий,

Чого ти сі ще не жениш,Василю плаксивий.

Ой ходив я до дівчини,до тої Ганусі,

А Гануся така біла,як молода гуся.

Ой гуляли парубочки,а потому ґазди

Щоби нам сі повернули давнії гаразди.

Гуляйте,гуляйте

Лиш нікому догодоньки не дайте,не дайте.

Ой у тебе очі сині,а у мене сиві

Поберемось цього року,будемо щасливі.

А музиці кисилиці,щоби гарно грали

А дівчатам  чарівчини,щоби танцювали.

А я йшов,не дійшов,вода ми занесла

Дівчина ми підманула охота ми знесла.

Дівчина моргулька

Була би сі не віддала,якби не мій вуйко.

Ой ішов я на майдан,та й на майданицю,

А там старий бородатий тягне колісницю.

Ой на Йвана вода така ,лише її пити

Ой мамуню,Іван файний,лиш його любити.

Ой Іване,Іваночку,житній колосочку

Сама сиджу,тебе виджу в вишневім садочку.

Ой на Кути доріженька,на Кути,на Кути

Не годен тя,файна любко,ніколи забути.

Через сад,виноград по воду ходила

Не дав мені Господь того,кого я любила.

Ой веселе подвіренько та й весела хата

Лиш Марійка невесела,нема в неї тата.

Ой устаньте,татусеньку,бо зродили сливи

Ой не встану,доню моя,бо не маю сили.

Ой устаньте,татусеньку,бо зродили груші

Я не встану,доню моя,бо не маю душі.

Ой устаньте,татусеньку,час би вам устати.

Лишилисти ми маленьку,час вже вінувати.

Я не встану,донцю моя,не відважу глину

Та най тебе відвінує,лишивім родину.

Розступіться,люди,стежечка вузенька,

Бо йде дарувати  родина близенька

                            Розступіться,люди,стежечка вузенька

                            Бо йде дарувати матуся рідненька.

                             Розступіться,люди,стежечка вузенька,

                            Бо йде дарувати сестричка рідненька.

                           Дарую тя,сестро,дарую,дарую,

Бо я тобі,сестро,грошей не жалую.

Дарую тя,сестро,правою рукою,

Щоби тобі щастя плило,як вода рікою.

Сестричко,сестричко,ми вже на розході

Копаймо криницю на нашім городі.

Сестричко,сестричко,ти в мами дитина

Тобі сі належи подушка й перина.

Подушка й перина,ще й під бляхов хата,

Щобис пам’ятала,що ти мала тата.

Легкова машина,корова з телятком,

Абис не ходила по селі з горнятком.

Дарую тя,сестро,гілкою міртуса,

Най тя благословить Серденько Ісуса.

У моїм садочку зацвіла лелія,

Най тя благословить Ісус та Марія.

Казалам ти,сестро,ще не віддавайся

У саду є рожа,піди заквітчайся.

У саду є рожа та ще й барвіночок

Походи,сестричко,ще хоч один рочок.

Ой мала я миленького,чорнобривенького,

Не виділам через него світа біленького.

Ой малам я, мала

Поставила на воротях,якась біда вкрала.

А тепер не маю

Зразу ми був жаль великий,а тепер не дбаю.

Ой не ходи ти до мене темненької нічки

Бо як впадеш у кропиву,то помреш від свічки.

Ой не піду з цього світу,не погублю душу

Біле личко солоденьке цілувати мушу.

А у мене сині очка,а в тебе буренькі

То як твої поморгають,мої готовенькі.

                          Ой як я си нагадаю,як то було зразу,

                           Яка була розмовонька коло перелазу.

                           Ой як я си нагадаю,як там було мило,

                           Чому то сі так не стало,як сі говорило.

Ой Василю,сиди в брилю я ти штани вшию,

Василь сидів аж ізнидів,а штанів не видів.

Ти казала мені мила,що ніби вмираєш,

А ти сидиш за столом на хлопців моргаєш.

Ой мала я миленького на штири неділі

Пішов в поле волочити,комарі го з’їли.

Кажуть люди,що я пуста,а я сі не бою

Молодов сі надурію,старов сі вспокою.

Та як собі нагадаю,як то було зразу,

Як ми їли грушки,ябка коло перелазу.

Як ми їли грушки,ябка,як нам було мило

Чого то сі так не стало,як сі говорило.

А я собі молоденька гуляю,гуляю

Виспівую коломийки у вишневім гаю.

Мати моя ріднесенька,мати моя,мати,

Не  дай мені три дні їсти,а день погуляти.

Вихопивсі з конопель,взявся попід боки

Подивися,дівчинонько,який я високий.

А я ріс не доріс,молодий вженився

Стару бабу заручив,в зуби не дивився.

Пила би ся горілочка,пилабися вода,

Якби за ню заплатила дівчина молода.

Коби я сі дочекала тої неділеньки,

Що принесуть злотий вінок бояроньки мої.

Святої неділі,що принесуть злотий вінок на моє подвір’я.

Не будемо пити тую гірку воду

Нехай поцілує молодий молоду.

Не будемо пити тую гірку юшку

Нехай поцілує старший дружба дружку.

Не будемо пити тую гірку старку

Нехай поцілує староста кузарку.

Староста Григорій,сюди прийшов у кожусі

Звідси піде голий.

Де староста дівся,(2р)

А староста на печи бульбами заївсі.

А староста з кухаркою одної полови

Виносили чужу працю з чужої комори.

А староста нитки вкрав,присяг Богу:»Я не брав»

Ти ,старосто,не бреши.Вкравіс нитки принеси.

Староста сі гонорує та й сі величає

Ой що його старостівна лисий чубок має.

Ой старосто.старосто,що то за помівка

Що на столі не стоїть пиво і горілка.

Ой старосто,старосто,підкрути си вуса

Твоя жінка,як ластівка,а ти ,як покуса.

А староста падав з моста,аж сі штани дерли,

А свахи сі так сміяли,мало не померли.

А кухарка молода варить різні страви

Але свому старостови вона не до пари.

Горіла трепета,я думала,що то дідько,а то моя тета.

Горіла береза,чогос тоді не співала,як була твереза?

А там на базарі продавали миску

Ой то мені заспівала баба кривописка.

А  в нас на городі виросло два дуба

Гарний той музика,що грає на трубі.

А в нас на городі вирито дві ями

Гарний той музика,що грав на баяні.

У моїм садочку листок на листочку

Файний той музика,що грає в куточку.

У моїм садочку виросло дві сливки

Файний той музика,що грає на скрипці.

А в нас на городі виросли позички

Грає той музика,що грає на скрипки.

Музики,музики,починайте грати,

Бо я починаю з молодов гуляти.

Музики,музики,починайте  грати,

Бо я починаю молодій співати.

Молода,молода не дивись в віконце

Ти така хороша,як на небі сонце.

Молода,молода,обернись плечима

Будеш мати сина з чорними очима.

Молода,молода,обернися боком

Будеш мати сина ще й за першим роком

Марусю,Марусю,яка ти файненька

Як тобі пасує сукенка біленька.

Молода,молода,не жалій віночка,

Бо тобі пасує шальова хусточка.

Не жалій Марусю,зеленого вінка,

Бо тобі пасує біленька хустина.

Марусю,Марусю,якось воно буде,

Не пішлам ти в дружки,то піду у куми.

Музики,музики,я б вам заплатила

Мала дві копійки та й ті загубила.

Музико-музико,як ти файно граєш

Пальці би ти покривило,як ліпше не знаєш.

Музики,музики,а музики повпихали

В капусту язики.

Не жалій,музико,та ти свого смичка,

Бо я не жалію свого черевичка.

Не дивуйтесь,люди,що я сі змилила

Стояв файний хлопець,я сі задивила.

Дякую,музики,вам за теє грання,

А тобі,молода,за пере гуляння.

Дякую,музики,що ви гарно грали,

А вам,любі гості,шо ви вислухали.